09:25 Вирощування суниці | |
| Вирощування суниці Моє знайомство із суницею садовою, як об'єктом культивування, почалося ще в 2001 році. Тоді на моїй присадибній ділянці (випадково) з'явився новий цікавий сорт полуниці (як я її тоді називав). Сорт мені сподобався, бо він вирізнявся поміж інших крупною, смачною, транспортабельною ягодою. До того ж, вона була досить ранньою. Також, суниця прекрасно розмножувалася. На той момент у мене була плодоносна ділянка біля хати площею близько 10 м2, яка на осінь густо заросла молодими кущами. Тобто матеріал для закладення маточної ділянки був. Виникла ідея зайнятися суничним бізнесом! Про нюанси цього бізнесу було практично нічого не відомо. Але одне я знав напевно — все треба робити, дотримуючись сучасних інтенсивних технологій, адже тільки в такому випадку можна розраховувати на суттєву економічну вигоду (маю економічну освіту). Так і почалося моє знайомство із інтенсивною технологією культивування Суниці садової, або, як її ще називають, Суниці ананасної (Ргаgагіа апапаssа). Після кількох років заняття суничним бізнесом (методом еволюційного розвитку, тільки за рахунок своїх фінансових ресурсів) стало зрозуміло — діло вигідне, але якщо закладати відразу велику плантацію (при інтенсивній технології великою я вважаю ділянку більше 0,5 га), то, навіть вивчивши технологію, потрібно бути готовим до того, що в перший рік прибутку, скоріше всього, ви не отримаєте. А будь-який «не від'ємний» економічний результат має сприйнятися як успіх. Тобто, якщо у вас практичного досвіду ніякого (20 кущів суниці на дачі не рахується), то вам треба або наймати кваліфікованого досвідченого технолога-суничника (при наявності фінансових ресурсів), або розвиватися поступово, починаючи з 5—10 соток. Але, навіть за останньої умови, дуже бажано мати хоча б агрономічну освіту і здоров'я . А взагалі суничний агробізнес — цікавий! Чого вартий тільки вигляд плантації весною в пору цвітіння, а тим більше — в пору плодоношення! Та й рентабельність обіцяє бути не меншою за 50 %, а іноді й 100—200 %! Звичайно, це при умові дуже серйозного підходу до справи. Але я тоді навіть не здогадувався, скільки різного роду проблем може виникнути у процесі реалізації цієї справи. Для початку розкажу, як все починалося у мене. Отож, почалося все з того, що осінню 2004 року було висаджено у відкритий ґрунт близько 1500 молодих кущів суниці — був закладений маточник. (Відразу хочу зауважити: частина кущів пропала, більшість через те, що в них було слабке коріння. Не встигнувши до зими укорінитися, вони померзли.) Кущі висадили за схемою 0,25—0,3х 1,2 м. Тобто, 0,25—0,3 м — відстань між кущами в рядку, 1,2 м — відстань між рядками (ширина міжряддя). Таким чином отримали приблизно 6 соток (0,06 га) маточника. При посадці під кожен кущ було внесено перегній (точна доза невідома, приблизно — жменя). А весною, проведена була підкормка селітрою із розрахунку 2 кг/сотка. Також, підчас посадки під кожен кущ було вилито близько 1 літра води. Воду приходилося носити відрами від криниці, що знаходиться за 60— 150 м від місця посадки (150 - 60 = 90 — довжина ділянки). Посадку провели за два дні силами 4-х чоловік (маючи сьогоднішній досвід, розумію — можна було за 1 день; але багато залежить від наявності засобів праці, а ще краще — ефективних засобів праці. Результат: маємо маточник площею 6 соток. Технологія: відкритий незахищений не замульчований ґрунт, без системи поливу. Протягом наступного сезону на маточнику проводились, починаючи з весни, такі роботи: • обрив квітконосів весною (для того, щоб рослини не витрачали енергії на плодоношення, а відразу «гнали» вуса) • прополка бур'янів, розрихлююча просапка (4 рази); • полив за допомогою шланга (1 раз — в середині літа підчас посухи, 1 раз — перед викопуванням саджанців). Висновок: на маточних насадженнях дуже бажано мульчувати ґрунт (найпрактичніше — тирсою, бажано листяних порід), але невеликим шаром (1,5—3 см). За рахунок цього досягається: менша кількість бур'янів, збереження вологи в ґрунті. Як наслідок — не потрібна розрихлююча просапка (тільки прополка, бо бур'янів хоч і менше, але все ж будуть). Можна не поливати (мульча пропускає дощ, але не дає воді випаровуватися), хоча бажано (і краще — крапельний полив). На замульчованій ділянці працювати зручніше, особливо після дощу — немає болота. І просто виглядає така ділянка естетичніше. Результат сезону — 6000 високоякісних (як мені на той час здавалося) саджанців з діаметром кореневої шийки (ріжка, коронки) близько 10—12 мм (наскільки я пам'ятаю, хоча я їх на той час не міряв). Цей результат «був досягнутий» аж на вересень місяць, і, як було заплановано, потрібно було до ЗО вересня зробити посадку товарної плантації. (На той час посадка суниці в вересні — першій половині жовтня, була звичайним явищем для мене, як і для всіх любителів-дачників . Хоча вже «проскакувала» інформація, що ці строки запізні. http://nikolaj-dikun.at.ua/ Технологія посадки суниці А тепер давайте коротко «пройдемося» по технології. Почнемо з вибору ділянки під закладку плодоносної плантації (маточника). Суниця переносить будь-які ґрунти... Але найкращими для неї можна вважати: чорноземи опідзолені, темно-сірі та сірі лісові ґрунти. Головне, щоб ґрунт був легким. Не дуже полюбляє суниця важкі глинисті, дерново-підзолисті, кислі торф'яні ґрунти. Хоча, якщо підійти до справи з «голландського боку», чистий пісок, намитий з моря , може дати гарний врожай. Але, зрозуміло, для цього треба докласти чимало зусиль та добрив... Також при виборі ділянки слід звернути увагу на рівень залягання ґрунтових вод. Якщо в сезон дощів влітку ноги провалюються, ділянка не годиться. Звичайний рівень залягання ґрунтових вод має бути не менше 0,8—1,0 м від поверхні ґрунту. Якщо ділянка захищена лісовим масивом з північного та східного боків від вітрів — це ідеальний варіант. Аргументи на користь цього: сніговий покрив взимку лягає більш рівномірно, не зноситься. Таким чином рослини захищені від морозу. Також, якщо ділянка вкрита агроволокном, зменшується ризик його зриву сильним вітром. Для закладки плантації краще підходять рівні по всій площі (без долин, горбів) схили південно-західної експозиції, з крутизною 2—4 градуси. Якщо більше — незручно працювати, можливий нерівномірний вилив води та інші проблеми. Хоча, якщо інших варіантів немає — підійде... На захищених схилах раніше починається вегетація та швидше достигає ягода. Абсолютно рівна ділянка, без схилу також є прекрасним варіантом. Кислотність ґрунту має бути на рівні 5,5—6,5 рН. Попередники. Суницю обов'язково треба вирощувати в сівозміні. Агротехніка без сівозміни суттєво знижує врожай. Одним із варіантів може бути чорний пар протягом попереднього року. Гарними попередниками суниці можуть бути зернові, а ще краще — сидеральні культури. Наприклад: жито, чорнобривці, ріпак, конюшина, гірчиця біла. Агротехніка полягає в наступному. Весною засіваємо сидерат (одна з вищеназваних культур). Після набору ним зеленої маси приорюємо, а ще краще — «фрезеруємо» за допомогою фрези. (Фреза — це сучасний навісний агрегат, який дуже ефективно використовується в сучасних агрогосподарствах світу і підтримує систему обробки ґрунтів «n-tіl [безвідвальний обробіток].) Перед приорюванням чи «фрезеруванням» дуже бажано було б покропити зелену масу ЕМ - паратом (наприклад «Байкал ЕМ1»), для того, щоб вона скоріше і ефективніше перегнивала. Через кілька тижнів, або раніше, можна знову посіяти сидерат на цій же площі, повторивши цей агрозахід. Встигнете — ще раз... Сидеральні культури дуже суттєво (на 1 /4— 1 /3) можуть підвищити майбутній урожай. А гірчиця чи алкалоїдний люпин, як попередник і сидерат, взагалі є ефективним засобом боротьби з личинкою хруща. Небажаними попередниками суниці є пасльонові культури. В основному це картопля та томати. Також капуста. ПІДГОТОВКА ДІЛЯНКИ ПІД ЗАКЛАДКУ ПЛАНТАЦІЇ. Підготовка ділянки на першій стадії включає в себе аналіз ґрунту за хімічними та біологічними показниками. Не вдаючись в подробиці (я не спеціаліст в цій галузі), потрібно провести хімічний аналіз: кислотності, складу макро- та мікроелементів, вмісту гумусу тощо, та біологічний аналіз, який включає в себе: контроль забур'яненості, наявності шкідників. Найчастіше (на практиці) все значно простіше. Дороговартісні хімічні аналізи не проводять, а експериментують, що припустимо на невеличких «стартових» ділянках. Так робив і я в свій час. До речі, експериментувати в пошуках шляхів вдосконалення технології треба постійно. Саме це і є розвиток. Отож, аналіз кислотності бажано провести. Якщо є знайомі хіміки — не проблема. Беремо лакмусові папірці — і вперед... Якщо виявлена кислотність нижче 5 рН, варто провести вапнування ґрунту. Але не безпосередньо перед посадкою суниці, а за рік — два до цього. І бажано не перестаратися, тому що це також негативно вплине на розвиток рослин. Скоріше всього, на цьому наш хіманаліз і закінчиться. До біоаналізу ж треба підійти серйозніше. Бур'яни бур'янами, а от шкідники можуть добряче попсувати вам нерви (і урожай). http://nikolaj-dikun.at.ua/ | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |